Peter Tunner
10 травня 1809 року в Дойчфайстриці (округ Ґрац) в родині гірничого фахівця Петера Туннера-старшого народився австрійський піонер гірничої справи Петер Туннер.
Петер Туннер-молодший навчався в цісарсько-королівському Політехнічному інституті у Відні. В 1832 році він прийняв управління новозбудованим чавунним паровим молотом у Каці поблизу Мурау у верхів’ях Муртала. В 1835 році було втілено в життя рішення 1829 року створити «Кафедру викладання металургії з особливою увагою до обробки заліза» в Вищий технічній школі в Йоаннеумі в Ґраці, та за пропозицією ерцгерцога Йоганна Петро Туннер очолив її. Молодому професору дозволили провести кілька років у Німеччині, Швеції, Англії, Бельгії, Швейцарії та Італії, щоб вивчати гірничу інженерію. Під час його відсутності було прийнято рішення перенести Технічну школу до Фордернберга, в безпосередній близькості від головного металургійного заводу Штирії. А Туннер почав читати лекції «Гірнича справа та металургія» в Штирійському гірничому технікумі, який відкрився 4 листопада 1840 року.
-
- Пітер Туннер (Рудольф Гауслейтнер, 1874 рік)
-
- Колишній будинок Петера Туннера за адресою Gösser Straße, 5
-
- Пам’ятник Пітеру Туннеру в парку Пітера Туннера в Леобені, названому на його честь (Карл Хексток, 1904 рік)
Внаслідок політичних потрясінь 1848 року навчальний заклад у Фордернберзі за згодою ерцгерцога Йоганна перейшов до державної власності, а з 1848/49 навчального року тимчасово директором став Петер Туннер. Зважаючи на збільшення кількості студентів, будівля Фордернберга вже не була достатньо просторою, і 1 листопада 1849 року навчання розпочалося в Леобені у відповідно більшій будівлі, яка була надана безкоштовно. Навесні 1848 року професор, який працював у Фордернберзі, був названий одним із можливих кандидатів від Штирії на вибори до Франкфуртських національних зборів.
21 вересня 1861 року Гірничу школу було розширено до Гірничої академії, а Туннер був нагороджений орденом «Залізної Корони 3-го ступеня», за яким у 1864 році його було зведено в лицарі.
У 1865/1866 Пітер фон Туннер залишив викладацьку роботу і працював лише директором Гірничої академії. Він також займався політичною діяльністю: у 1867–1874 роках був членом державного парламенту Штирії та рейхсрату. 1 липня 1874 року державний радник (Hofrat) Туннер пішов у відставку після 34 років викладацької роботи, але залишався директором Земельної гірської та хатньої школи в Леобені (Landschaftlichen Berg- und Hüttenschule) до 1880 року та головою шкільної опікунської ради до 1893 року.
Наприкінці лютого 1897 року Петер фон Туннер вдруге після 1892 року переніс інсульт і 8 червня того ж року тихо й без мук помер та був похований на центральному кладовищі Леобена.