Історія «Лицаря в зброї« (тобто в обладунках) почалась у 1915 році зі встановлення у Відні дерев’яної скульптури для забивання в неї цвяхів. Кожен охочий в залежності від внесеної суми міг забити залізний чи срібний цвях у фігуру і через деякий час дерев’яна скульптура стала залізним пам’ятником. Полная запись…
Юрій Юзич
Давно мене зацікавила ось ця світлина із одного видання про УГА з підписом: «Українські Січові Стрільці ховають свого побратима по зброї, жида, Ю. Литвака». Хто цей стрілець-доброволець, а також коли і де його похоронили досі було загадкою. Припускав, що це сталось десь у 1919 році, коли 1-ша бригада УСС воювала в складі УГА. Полная запись…
Остап Козак
Після більше ніж півроку невдач у травні 1915 року союзним австро-угорсько-німецьким військам вдалося перехопити стратегічну ініціативу на Східному фронті й організувати масштабну наступальну операцію. Розпочалась вона під лемківським містечком Горлиці (так званий «Горлицький прорив») і завершилась визволенням з-під російської окупації значної частини Галичини, включно із містом Львів. У результаті цього несподіваного удару російська армія остаточно втратила надію на утримання лінії фронту по річках Сян і Дністер та змушена була розпочати поспішний відхід, який згодом історики назвуть «Великим відступом». Полная запись…
Остап Козак
Після успішного «Горлицького прориву» у травні 1915 року австро-німецькі союзні війська впевнено наступали на схід, відвойовуючи у росіян усе більші терени Галичини. У цей час «Німецька імператорська Південна армія» під командуванням генерала піхоти Олександра фон Лінзінгена, відкинула ворога від гір Карпат і націлилась на захоплення Дрогобицько-Бориславського нафтового району. До складу «Південної армії» входили два німецькі армійські корпуси генералів фон Ботмера та Герока, а також два австро-угорські корпуси генералів Шурмая та Гофмана. Протистояла їм російська 11-а армія (командувач генерал Щербачов). Полная запись…
Михайло СЛОБОДЯНЮК
кандидат історичних наук, науковий співробітник центру українських військових традицій і патріотичного виховання НДІУ
Ця стаття закінчує цикл публікацій автора, присвячених першому та другому етапам вступу німецьких та австро-угорських військ в Україну в лютому–травні 1918 року.
[214] Після закріплення за німецькими військами Полтави, Бахмача, Сум та взяття Катеринослава на початку квітня 1918 року основним напрямком діяльності Групи армій Айхгорна стало захоплення Донбасу, Криму та встановлення контролю на Чорноморському та Азовському узбережжях України. Полная запись…
Юрій Охріменко
Львівська поліція у сучасному розумінні виникла 27 листопада 1785 року, коли цісарським декретом було призначено її першого директора — Даніеля Ґаламу фон Ґітхін. Цим же декретом встановлювався особовий склад поліції, який складався з власне директора, діловода, писаря і чотирьох дільничних наглядачів. Полная запись…
Микола Закусов
директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина»
«У нас, як знаєте, сіль цісарська, жаль тільки, що наша підгірська земля не знає нічого про монополії і проявляє соляні джерела там, де їй подобається, а частенько й зовсім не там, де би се мило було цісарським фінанцвахам. Народ, розуміється, користає з божого дару, а фінанцвахам се закривдно; віддавна вони мали багато клопоту з тими соляними джерелами, з котрих брати ропу уважається контрабандою.» [1] Полная запись…
Тетяна Гривнак
Галичина в час Першої світової була територією воєнних дій, що призвело до масової міграції населення, часом то були втечі від наближення війни з власної волі, часом організована австрійською владою евакуація. Населення багатокультурної Галичини розпорошилося по території Габсбурзької монархії. Полная запись…
Наприкінці XIX сторіччя, в той час як інші європейські держави захопили колонії в Африці та частині Азії, Австро-Угорщина не мала власних закордонних колоній і не робила спроб мати жодної (за невеликим винятком невдалої колонії на островах Нікобар (Nicobar) в Індійському океані наприкінці XVIII століття). Полная запись…