Юрій Юзич
Давно мене зацікавила ось ця світлина із одного видання про УГА з підписом: «Українські Січові Стрільці ховають свого побратима по зброї, жида, Ю. Литвака». Хто цей стрілець-доброволець, а також коли і де його похоронили досі було загадкою. Припускав, що це сталось десь у 1919 році, коли 1-ша бригада УСС воювала в складі УГА.
Українські Січові Стрільці ховають свого побратима по зброї, жида, Ю. Литвака
Ще раніше вдалось знайти в реєстрі УСС, який зберігався у архіві НТШ, згадку про січового стрільця Йосипа Литвака. Але без облікової картки, до якої було там посилання. Прізвище одне й те ж, але імена різні. Тому продовжував пошуки. І от недавно пощастило — вдалось відшукати в Центральному державному історичному архіві України, м. Львів, некролог про загиблого січового стрільця Осипа Литвака, якого побратими поховали на єврейському кладовищі.
Виявилось, що перший єврей-доброволець, який загинув за Україну в модерну епоху був не галичанином, як абсолютна більшість його побратимів-українців в УСС. У некролозі, створеному на основі стрілецької облікової картки, зазначається: народився він у 1898 році на Волині у місті Володимирі-Волинському, яке тоді перебувало в складі московської імперії.
За фахом Осип Литвак був кравцем. Коли в 1916 році на звільнену від московської влади Волинь прийшли січові стрільці, то почали розгортати там українське шкільництво для діток. І зустріли цього волинського єврея. Який вирішив, що його покликання — боротись за кращу долю українського народу в складі УСС. Що євреї загалом, що українці з Волині, м’яко кажучи, не спішили в той час долучатись добровольцями до українського легіону в складі австро-угорської армії.
А єврей Литвак був одним з перших. Зрозумів суть визвольної боротьби українського народу краще за багатьох своїх однолітків-українців, у оточенні яких виростав на Волині. Та й за багатьох своїх одновірців (відомо, що в УСС було ще шестеро євреїв-галичан, а загалом у легіоні було 0,25% «віри мойсеєвої» від загального складу добровольців). Так 9 березня 1916 року Осип став добровольцем УСС. Можливо ще був неповнолітнім і мав, як багато інших січових стрільців, лише 17 років (дату народження встановити ще не вдалось, щоб це стверджувати).
Метрика смерті стрільця Йосипа Литвака (знайдена Сергієм Перепічкою)
У той час УСС стояли на фронтових позиціях біля Бережан на сучасній Тернопільщині. Рівно через пів року після свого зголошення Литвак «…помер наслідком рани в груди». Тобто був поранений, можливо в боях на горі Лисоні. І від отриманої травми закінчив своє земне життя в одному із шпиталів поблизу фронту. Січові Стрільці поховали свого побратима-єврея «…в Рогатині на жидівському кладовищі».
Похорони здійснено «з великими почестями». В некролозі зазначалось: «Сотня стрільців, офіцирський корпус і музика відпроводили його на вічний спочинок, далеко від рідної української Волині».
Наша честь вимагає від нас пам’ятати про кожного загиблого в боротьбі за Україну. Сподіваюсь, що колись вдасться знайти більше інформації про Осипа Литвака, його дитинство й юність на Волині. Можливо й могилу. І пам’ять про цього українського Героя буде вічною. Слава Україні!