• Перша категорія
    • Перший ступінь, міністр-президент
    • Другий ступінь, міністр
  • Друга категорія
    • Перший ступінь унтер-держсекретаря та чиновника третього рангу (Diätenclassen)
    • Другий ступінь чиновника четвертого рангу
    • Третій ступінь чиновника п’ятого рангу
  • Третя категорія
    • Перший ступінь чиновника шостого рангу
    • Другий ступінь чиновника сьомого рангу
    • Третій ступінь чиновника восьмого рангу
  • Четверта категорія
    • Перший ступінь чиновника дев’ятого рангу
    • Другий ступінь чиновника десятого рангу
    • Третій ступінь чиновника одинадцятого та дванадцятого рангів.
ВІДОМСТВА Прикладний колір
Канцелярія Кабінету Його Імператорської та Королівської Величності; Архів Кабінету Його Імператорської та Королівської Величності, Бюро Ради міністрів темно-зелений
Міністерство Імператорських та Королівських уділів та закордонних справ малиновий
Міністерство внутрішніх справ рожевий
Міністерство юстиції фіолетово-блакитний
Міністерство фінансів світло-зелений
Військове міністерство світло-синій
Міністерство освіти волошковий
Міністерство торгівлі оранжево-жовтий
Міністерство сільського господарства темно-коричневий
Генеральна лічильна палата сірчано-жовтий

Скажімо, в структурі Міністерства фінансів був такий розподіл посад:

  • Міністр – II ранговий клас (Diätenclassen)
  • Унтер-держсекретар – III
  • Керівник секції – IV
  • Радник міністерства – V
  • Радник секції – VI
  • Центральний інспектор фінансової сторожі – VII
  • Секретар міністерства – VII
  • Концепіст міністерства – VIII
  • Концепіст-ад’юнкт – IX
  • Концепіст-практикант – XI

Міністерським розпорядженням від 20 жовтня 1889 року введено в дію нові приписи щодо форми одягу цивільних чиновників.

Всі чиновники І–ХІ були поділені на 4 категорії:

  • 1-ша мала два ступені (чиновники І та ІІ рангів)
  • 2-га, 3-тя і 4-та категорія — по три ступені.

Отже, низовою ланкою державної служби був чиновник 3-го ступеня 4-ї категорії та належав він до ХІ рангового класу, що відповідав армійському лейтенанту.

Було два види форми: парадна (Galauniform) та службова (Dienstesuniform). Парадний однострій складався з капелюха, мундира (для чинів IХ–ХI класів — сурдута), парадних штанів і шпаги на поясній портупеї. Службова форма складалася з кепі, сурдута з камізелькою, повсякденних штанів та шпаги.

Капелюх, виготовлений з чорного фетру чи пуху, був парадним головним убором усіх чиновників. Центральна частина висотою 11 см та дві крисані — права 14,5 і ліва 16. По краях обшитий чорною стрічкою шириною 5,3 см і прикрашений спереду золотою петлицею з ґудзиком. У кутах капелюха шириною 6,7 см розташовували золоті кокарди з чорним центром, на якому вишивали імперського орла. У чинів I–VIII класів петлиця була у вигляді шести філігранних джгутів, два центральні з яких були перевиті між собою. Капелюх чинів Першої категорії мав білий страусовий плюмаж уздовж полів, у чинів Другої та Третьої категорії цей плюмаж був чорним.

Мундир (Galauniformrock) передбачено лише чиновникам I–VIII класів. Він був двобортним, темно-зеленого кольору. Застібався мундир на 8 ґудзиків, позаду мав фігурні кишенькові клапани миском із трьома ґудзиками. Один ґудзик малого розміру розміщався позаду на рукаві вище вилоги. Комір і вилоги шили з оксамиту прикладного кольору. Висота коміра була 4 см, а вилоги — 7 см, чого часто не дотримувалися. Ґудзики були золоті з бортиком із зображенням державного герба — двоголового орла.

Штани до мундиру мали бути темно-зеленого кольору без кантів. У чинів Першої категорії на зовнішніх швах нашивали один ряд галуна шириною 5,3 см; у чинів Другої категорії (III–V класів) по зовнішніх швах нашивалися два галуна шириною 2,6 см, з відступом 3 мм один від одного. На штани чинів Третьої категорії (VI–VIII класів) вузький галун нашивали в один ряд. Штани білого кольору заборонялися.

Знаками розрізнення рангів на мундирі для чиновників Першої категорії було шиття особливого малюнка на комірі та вилогах з червоного оксамиту. Для чиновників Другої та Третьої категорій — срібні вишиті розетки на комірі та золотий галун з особливим цивільним візерунком на комірі, вилогах та зовнішніх швах штанів.

Рукавички були з білої шкіри.

Озброювали чиновників цивільною шаблею зразка 1889 року в чорних шкіряних піхвах, що замінила цивільну шпагу зразка 1849 р. На чашці ефесу та піхвах були рельєфні зображення рослинного орнаменту, державного герба та вензелю Імператора Франца-Йосифа. Пасики портупеї було прикрашено золотим галуном з чорним просвітом. Саму портупею з 1889 року завжди надягали під мундир або сурдут. Темляка не було.

Сурдут (Uniformrock) цивільного зразка був службовим обмундируванням для чиновників I–VIII класів. Він був двобортним, відкритим, його шили з темно-зеленого сукна, він мав 7 ґудзиків у два ряди (відстань між верхніми ґудзиками — 12 см, між нижніми — 9 см), але сурдут застібали на 4 ґудзики, утворюючи таким чином відкладний комір та лацкани. Вилоги були прямі розміром 9 см, з суконною облямівкою прикладного кольору по верхньому краю. Вище та нижче облямівки біля ліктьового шва розташовувалося по одному малому ґудзику. Клапани кишень позаду були з трьома ґудзиками та облямівки не мали.

Знаками розрізнення рангів на сурдутах чиновників Першої категорії були спеціальні поздовжні плечові знаки (Achselbändern). Робили їх з червоного оксамиту, а зверху вони мали золоту вишивку з візерунком аналогічним шиттю на комірі та вилогах парадного мундира, зверху погони закінчувалися ґудзиком малого розміру. Для чиновників Другої та Третьої категорії на плечі кріпили спеціальні кручені золоті з чорними прожилками шнури (Achselschnüren) відповідно подвійні чи одинарні. Розетки для позначення рангу — срібні. Ґудзик у верхній частині — із зображенням державного герба малого розміру.

Однобортна камізелька з темно-зеленого сукна та застібалася на 7 ґудзиків.

Кепі (Kappe), традиційного австрійського крою, було службовим та повсякденним головним убором усіх чиновників. Виготовляли кепі із темно-зеленого сукна. У чиновників зверху розташовувалася кругла кокарда армійського зразка із золотої канителі із зображенням державного герба у центрі. Від кокарди вниз йшла золота петля, що закінчувалася ґудзиком малого розміру. Низ кепі обшивали золотим сутажем із чорними прожилками, аналогічним армійському. Ремінь під підборіддя та козирок були з чорної лакованої шкіри.

Штани до сурдута були сірого сукна з такого ж кольору кантами. Влітку дозволяли носити білі полотняні штани.

Блуза (Uniformbluse) темно-зеленого кольору, спочатку була введена в 1890 році тільки для класних чинів Міністерства фінансів при службовій формі нарівні з сурдутом. На комір нашивали оксамитові клапани світло-зеленого кольору. Принцип конструкції клапана відповідав армійському. IV–VIII класи по передньому та нижньому краях нашивали золотий галун шириною 3,3 см та срібні розетки. Носіння блузи поза службою заборонялося.

У грудні 1890 року використання блузи було поширене і на чиновників Міністерства юстиції, але з оксамитовими клапанами фіолетового кольору. 1892 року чиновники Міністерства сільського господарства також отримали право носити блузу, але з темно-коричневими оксамитовими клапанами.

Пальто було двобортне на 6 ґудзиків, армійського зразка, але з темно-зеленого сукна. Комір шили з чорного оксамиту, а на ньому пришивали фігурні клапани прикладного кольору з малим ґудзиком. Основною відмінністю від армійської моделі була відсутність кантів.

У кандидатів на чиновників (Aspirant, Practicant, Auscultant) формений одяг був аналогічним формі чиновників IX–XI класів, але без розеток як знаків розрізнення. У Табелі про ранги їх позначили як XII клас.

Статтю оприлюднено на сайті «Фотографії старого Львова»: https://photo-lviv.in.ua/halychyna-v-mundyri-tsisarsko-korolivski-mandaryny-1814-1918/