У мирний час при війську несли службу лише римо-католицькі фельдкурати. Всіх інших (протестанських, греко-католицьких, польових равинів та імамів) призивали лише під час війни.
Датувати фото дозволяє стояче-відкладний комір, що увійшов у моду в 1915 році.
Фото підписано, а завдяки львівському досліднику Олександру Лосєву вдалося точно встановити прізвище та деякі відомості з життя: Симон Коман (Simon Koman) народився у 1885 році на сході Угорського королівства у селі Думітра повіту Альшо-Фехер (зараз у складі Румунії). Коман був фельдкуратом у резерві 64-го піхотного полку ріттера фон Ауффенберга спільного війська, 86% особового складу якого нараховували румуни. Під час війни Симона командирували до санітарного підрозділу 1-ї гірсько-стрілецької бригади, де він втішав поранених та соборував померлих. 15 грудня 1916 року він загинув під час бою.
Фельдкурати були прирівненні у званні до гауптманів, але у військово-церковній ієрархії були найнижчою ланкою.
Польові духовники не носили армійських знаків розрізнення рангів у вигляді зірочок та галунів на комірі, натомість мали галуни над обшлагами — у фельдкуратів їх було три жовтих із чорними смужками між ними.
Фото належить Бернарду Панушу (Прага)