Інга Ваннер
У 1889 році кронпринц Австрії Рудольф та його кохана скоїли подвійне самогубство. Виявлені прощальні листи дівчини пролили світло на подію, що огорнула легендами.
Кронпринц Рудольф (1858–1889)
Баронеса Марія Вечера (1871–1889)
Маленька, але сенсація: в одному з архівів Відня виявлено три прощальні листи баронеси Марії фон Вечера (Mary von Vetsera), коханої австрійського кронпринца Рудольфа (Kronprinz Rudolf von Österreich-Ungarn). Їх 17-річна дівчина написала всього за кілька годин до смерті.
Факти, які містяться в раніше невідомих документах, спростовують існуючі версії таємничої події, згідно з якими смерть коханців пояснювалася то політичними інтригами, то трагічним наслідком стрілянини друзів принца, які були напідпитку.
На місці події
Бездиханні тіла закоханих з вогнепальними пораненнями виявили вранці 30 січня 1889 року в імператорському мисливському замку Майерлінг (Mayerling), неподалік австрійської столиці. Підданим оголосили про смерть ерцгерцога Рудольфа внаслідок серцевого нападу.
За наказом імператора спальню нещасного принца терміново переобладнали на каплицю. Всі документи та листи свого єдиного сина передбачливі батьки — кайзер Франц Йосип I (Franz Joseph I) та імператриця Єлизавета Австрійська (Elisabeth von Österreich-Ungarn, більше відома як Сіссі) — знищили.
І ось, під час ревізії архіву приватного банку Schoellerbank, що знаходиться у Відні, в одному з його сейфів було виявлено альбом у коричневій шкіряній палітурці, анонімно зданий на зберігання в 1926 році. У ньому — старовинні фотографії та документи баронів фон Вечера. Знахідка містить прощальні листи Марії, написані нею незадовго до смерті, визначили історики. У них вона звертається до матері, сестри та брата. Наразі всі документи знаходяться в Австрійській національній бібліотеці (Österreichische Nationalbibliothek).
Палацові міфи
Завдяки прощальним листам стало ясно: Марія фон Вечора не була ініціатором подвійного самогубства
Трагедія, що розігралася у фамільному замку, стала темою численних книг та екранізацій, ставилася вона і на театральних підмостках. Огорнуте таємницею подвійне самогубство досі хвилює уяву любителів історичних загадок. Не останню роль цієї містифікації зіграли суперечливі заяви імператорського двору.
Дізнавшись, що 30-річний Рудольф застрелився в присутності юної коханки, кайзер поспішив оголосити сина «душевнохворим»: тільки так можна було поховати самогубця по-християнськи. З’явилися чутки, що у смерті спадкоємця можливо винні «ворожі змовники» або навіть «екзальтована» Марія фон Вечера.
40 років потому Йозеф Редліх (Joseph Redlich), біограф Франца Йосипа I, напише: «Малоймовірно, що ідея відчайдушного самогубства через кохання спочатку спала на думку юній баронесі, а потім вона вмовила нещасного принца зважитися на цей крок».
Листи, виявлені у банку, підтверджують сумніви біографа. 30-річний принц Рудольф бажав смерті, а закохана дівчина поділила його долю. «Я не в змозі чинити опір коханню», — пише вона своїй матері на аркуші паперу з гербом замку Майєрлінг. Своєї сестрі Ханні (Hanna) Марія карає виходити заміж виключно «за коханням»: «Мені це не судилося, тому я йду за ним».
«Йду з життя з радістю»
Мисливський замок Майєрлінг
Офіційне портретне фото з нагоди заручин спадкоємного принца в Бельгії (1881)
Надчутливий принц із надто ліберальними поглядами жодною мірою не виправдовував сподівань свого вінценосного батька. Суворе виховання та військова муштра не найкраще вплинули на психіку спадкоємця Австро-Угорщини. Шлюб із бельгійською принцесою, укладений із державних міркувань, обтяжував його не менше, ніж служба. Рудольф страждав від депресій та, можливо, венеричних захворювань, пише біограф Йозеф Редліх.
Думки про самогубство з’являлися в нього дедалі частіше. Так, влітку 1888 року він запропонував своїй коханці — 23-річній куртизанці Міцці Каспар (Mizzi Caspar) — застрелитися «на пару». Про це дівчина відразу повідомила «нагору», але ніякої реакції не було. За кілька днів до драми в Майєрлінгу кронпринц знову запропонував їй залишити остогидлий йому світ, але знову отримав відмову.
А ось Марія фон Вечера погодилася. У прощальному листі сестрі вона робить приписку «P.S.» з докладним описом незначних доручень: роздати прикраси, передати привіти та накази. «Не оплакуй мене, я йду з життя з радістю», — заповідає Марія своїй сестрі. Через кілька годин вона покинула цей світ: кронпринц застрелив віддану йому дівчину, а потім наклав на себе руки.
Матеріал оприлюднено на сайті «Deutsche Welle»: https://www.dw.com/ru/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B5-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/a-18632990