Тут ми поговоримо про гроші, а також вивчимо доходи та купівельну спроможність мешканців міст, а саме жителів Чернівців, столиці Буковини, провінції Австро-Угорщини (а точніше Австрійської імперії — тут і далі примітки курсивом сірого кольору Адаменка Д.В.).
Ми всі звикли до думки, що до Першої світової війни бідність була однією з головних причин еміграції з території нинішньої України. Здебільшого це стосується сільської місцевості. Але як щодо міст? Ми хотіли б поділитися інформацією, яка суперечить загальному уявленню про ті часи. Як завжди, ми запрошуємо вас здійснити подорож у часі, досліджуючи ще один аспект життя наших предків. Сьогодні ми з вами оглянемо територію України, яка входила до складу Австро-Угорщини, і поговоримо про Чернівці, столицю Буковинського краю (Герцогства Буковина, Herzogtum Bukowina).
Банкнота номіналом 100 гульденів
Перш ніж приступити до деталей, я пропоную вивчити деякі основи грошової системи того часу.
Як називалися гроші, якими ходили наші предки? І як це виглядало?
Банкнота номіналом 1000 гульденів
Офіційними назвами валют за часів Австро-Угорщини були гульден, форинт і крона з багатьма різними варіаціями, характерними для різних регіонів імперії. Гульден (розділений на 60 крейцерів) — це німецька назва, яка була стандартною одиницею рахунку Габсбурзької імперії до 1892 року. Назва форинта або флорина (розділена на 60 крауцерів) увійшла до вживання в 1867 році, коли Австрійська монархія стала Австро-Угорською імперією (правильно Австро-Угорщиною). З 1867 року на паперовій купюрі зʼявився текст угорською мовою на одній стороні, а на іншому залишився німецькою. На угорській мові використовувалася назва форинт, а на німецькій — гульден. Для зручності в нашій статті залишимо назву гульден.
У 1892 році як гульден, так і форинт були замінені кроною (розділеною на 100 гелерів або філлерів), і вона використовувалася до 1918 року, коли Імперія була розпущена.
Тепер ми можемо повернутися до основної теми: валюти наших предків. Подорожуймо Чернівцями до Першої світової війни (теперішня Україна), щоб дослідити добробут місцевих жителів за часів Австро-Угорщини та відповісти на запитання:
Скільки заробляли наші предки в Чернівцях? І що вони змогли купити за ці гроші?
Пропоную запитати у експертів. Як і раніше, скористаємося інформацією доброго пана Раймунда Фрідріха Кайдля, австрійського історика, етнографа та ректора Чернівецького університету, який жив у Чернівцях у 1866–1930 роках. Звернемося також до досліджень доктора історичних наук пана Ботушанського, українського історика, який досліджував економічне, політичне та соціальне життя Буковини ХІХ–ХХ ст.
Дізнаємося про платню чернівецьких судових робітників у 1783 р. Відомо, що:
- Суддя міського суду мав платню 200 гульденів на місяць;
- помічник судді заробляв 100 гульденів щомісяця;
- судові писарі заробляли 96 гульденів на місяць;
- магістратський секретар заробляв 150 гульденів на місяць;
- нічний сторож мав платню 72 гульдени на місяць, і він отримував спеціальний бонус за хорошу службу.
20 корон (Австро-Угорщина, 1897 рік)
Чи достатньо цього було? Щоб відповісти на це питання, ми шукали інформацію про ціни на той час і знайшли ціни на м’ясо на місцевому ринку. У 1778 році 1 кг яловичини коштував 4 крейцера (!), свинини — 5 крейцерів за 1 кг, а шинки — 12 крейцерів за 1 кг. Вартість телятини в 1787 році становила 8–9 крейцерів за кг, телячого язика — 3–5 крейцерів, телячої голови — 3–4 крейцера.
Відкритий ринок в українському селі Чернівці
Ну, схоже, у 1780-х роках нічний сторож Чернівецького суду міг придбати щомісяця щонайменше 864 кг телячого язика, який на той час був одним із найкращих делікатесних товарів. Неймовірно!
А лікарі та працівники лікарні? У 2-й половині XIX століття директор шпиталю мав річний дохід 2300 гульденів, тобто близько 192 гульденів на місяць. Було два помічника директора і кожен з них отримував 1500 гульденів на рік (125 щомісяця). Кожен із трьох лікарів заробляв 600 гульденів на рік (60 на місяць), а їхні витрати на оренду житла покривав шпиталь.
Спеціальна санітарна рада району регулювала вартість послуг приватних лікарів. За медичне обстеження брали 1–2 гульдени, вдень — 2 гульдени і 3 — вночі, 5 гульденів — за консультацію, 2–30 гульденів — за спеціальні операції. Добова вартість перебування в лікарні становила приблизно 20–57 крейцерів у 1843–1871 роках.
Непоганими були і зарплати вчителів. Вчителі були поділені на три категорії, і кожна категорія складалася ще з двох або трьох категорій залежно від стажу роботи вчителя, типу школи та її розташування. У 1873 році вчителі 1-го розряду заробляли близько 800–900 гульденів на рік (66–75 на місяць). Вчителі 2-го розряду заробляли близько 500–700 гульденів щорічно (42–58 на місяць). А вчителі 3-го розряду заробляли 400–500 гульденів на рік (33–42 на місяць). Викладачі без досвіду роботи отримували 360 гульденів на рік (30 місяців), тоді як професор університету міг заробляти до 3600 гульденів на рік (300 на місяць).
Ручна праця була набагато дешевшою. У 1867 році вона коштував 0,4 гульдена на день і 2,5 гульдена за роботу з парою коней. У 1890 році некваліфікований робітник заробляв 68 крейцерів на день, а кваліфікований робітник, як тесля, отримував 1,5 гульдена на день.
Враховуючи рівень доходів, ціни були цілком доступними. У 1861 році 1 кг яловичини коштував 60 крейцерів, 1 кг телятини — 80 крейцерів, а свинини — 80–90 крейцерів. Зерно коштувало досить дешево: 100 кг коштувало на Чернівецькому ринку 1861 р. 15–40 крейцерів, а земельний податок становив 24 гульдени на рік за 1 морг (0,56 га), що також говорить про невигідне становище селян.
Один кілограм пшеничного хліба в 1866 році коштував 14 крейцерів, а 100 кг картоплі — 1 гульден. Літр 50% алкоголю коштував на ринку всього 14 крейцерів, а в пивних — 25–40 крейцерів. Пара чобіт коштувала 8 гульденів.
Виявляється, що наприкінці XIX століття спостерігається тенденція до зростання цін на продукти харчування та інші товари, а зарплати залишаються на тому ж рівні. Проте новий учитель чернівецького народного училища 1873 року, без досвіду роботи, з місячним окладом у 30 гульденів міг дозволити собі купити справді багато. Наприклад, це може бути близько 3000 кг картоплі (приблизно 10-річний запас картоплі!!!) або купити в пабі менше картоплі та близько 10 кг яловичини, одну пару чобіт і 20 літрів 50% спирту, а гроші залишилися на інші речі? Здається, вижити не було проблемою…
Щоб пояснити це в перспективі, вартість одного срібного гульдена базувалася на вазі срібла, що в ньому містилося. Таким чином, у перерахунку на сьогоднішню ціну на срібло в доларах США гульден коштував би приблизно 5,28 долара.
Р. Ф. Кайдль. Історія Чернівців з найдавніших часів до сьогодення (https://doroshheritagetours.com/salaries-and-prices-chernivtsi-in-late-18th-19th-century/)
Авторизований переклад Елени Карпенко (https://www.facebook.com/elena.karpenko.731)