Форма одягу імператорсько-королівської фінансової варти (1907–1918)

А.Г. Малов-Гра

Продовжуючи серію статей на допомогу художникам по костюму, звернемося до сюжету, що досить часто зустрічається: наші герої перетинають кордон Російської Імперії з Австро-Угорщиною. Хто здійснює прикордонний контроль і як виглядає їхній формений одяг? Сьогодні ми відповімо на ці запитання: розповімо про форму одягу імператорсько-королівської Фінансової варти (k.k. Finanzwache).

Форма чинів Фінансової варти до 1907 року

Свою історію Фінансова варта може вести від 10 жовтня 1830 року, коли було створено Прикордонну варту (k.k. Gränzwache), основним завданням якої був контроль за митним кордоном та пунктами пропуску. У 1843 році Прикордонну варту перейменували на Фінансову та додали їй контроль за збором акцизів та податків усередині імперії. Підкорялася варта Міністерству фінансів, що створили в 1848 році.

Фінансова варта була відповідальна за прикордонний контроль і збір мит на кордонах, а також виконувала функції фінансової поліції всередині імперії (контроль за збором акцизів та прибуткових податків).

Згідно з «Настановою про службу Фінансової варти» 1843 року було визначено наступні посади у варті:

Тоді ж нижні чини Фінансової варти отримали форму. Вона складалася з темно-зеленого мундира зі світло-зеленими коміром-стійкою, обшлагами та плечовими валиками, та з жовтими ґудзиками. Крім того, були передбачені також шинель і штани (панталони) зі строкатого світло-сірого сукна. Головним убором був чорний ківер зі шкіряним лакованим верхом і з репейком із червоно-білої вовни. Спереду його прикрашав металевий імператорський орел.

Як знаки розрізнення рангів на комірі старші наглядачі носили по одній сріблястій петлиці, а наглядачі — по дві. Крім того, старших наглядачів від наглядачів можна було відрізнити по вовняній тасьмі червоного кольору, нашитої навколо донця ківера. У перших вона була шириною один дюйм з двома вузькими білими смугами, у других — шириною один дюйм та двома лініями з вузькими білими смугами по краях і широкою білою смугою посередині. Наглядачі носили біло-червоний шнур навколо верхньої частини ківера.

Начальники Фінансової варти, як державні службовці, мали право носити уніформу, що відповідала їхньому класу, при цьому старшим комісарам та комісарам також дозволяли носити особливу похідну форму.

Похідна форма комісарів і старших комісарів складалася із світло-сірих панталон і темно-зеленого фраку зі світло-зеленими стоячим коміром і обшлагами. Для розрізнення посад на комірі нашивали срібні петлиці: по дві у старших комісарів та по одній у комісарів. Ґудзики були срібними. Мундир мав канти та відвороти фалд зі світло-зеленого сукна.

Форма одягу і відзнаки службовців Фінансової варти було змінено 1850 року. Фраки замінені на довгі мундири зразка 1848 року (зміни внесено в «Положення про Фінансову варту»). Форма загалом повторювала уніформу фінансових чиновників, встановлену роком раніше, й армійські мундири, але мала низку особливостей.

Комір і обшлага мундирів «офіцерів» виготовляли не з оксамиту, а з сукна трав’янисто-зеленого кольору (grasgrün), ґудзики були гладкими з білого металу. Змінено й знаки розрізнення. Панталони, як і раніше, були з сірого сукна із зеленими кантами. Головним убором був фетровий або пуховий капелюх-двокутник з султаном з чорного пір’я, що спадало. Ґудзик на петлиці був з імператорським орлом, а сама петлиця у старших комісарів, інспекторів та комісарів — зі срібного галуна, а у старших інспекторів — з шести золотих філігранних джгутів, два центральні з яких були перевиті між собою. У кутах капелюха розташовували розетки: золоті у старших інспекторів і срібні в інших. У центрі розеток на червоному оксамитовому полі вишивали імператорського орла. Шабля чиновників була в металевих піхвах та з біло-червоним темляком. Поза службою носили кашкет-кепі загального зразка. Пальто світло-сірого сукна було з таким саме оксамитовим коміром.

Нижнім чинам передбачили новий мундир з тими ж відмінностями, що й раніше, але жовті ґудзики замінили на білі, а клапани на комірі для позначення звань замінили на розетки.

Звання та відзнаки чинів Фінансової варти з 1850 року були такі:

Окремо зазначимо, що при срібних ґудзиках старші інспектори носили золоті галуни, розетки та філігрань.

У 1858 році відбулося коригування Положення про Фінансову варту у Форарльберзі та на кордонах з Німеччиною. Відповідно до нього з’явилося нове звання нижніх чинів — старший наглядач (Ober-Respicient).

У 1860–1890-ті роки нижні чини Фінансової варти носили піхотний ківер із зеленим шовковим басоном та зеленим султанчиком, двобортний мундир чиновницького зразка зі світло-зеленими коміром, обшлагами, погонами та плечовими валиками. Класні чини мали такий самий мундир, але без погонів, і капелюх з султаном з пір’я, що спадало. Пальто та штани стали темно-зеленими, майже чорними.

Через 37 років після прийняття останніх великих змін у структурі та форменому одязі, у серпні 1895 року, були вкотре скориговано штати Фінансової варти. Деякі звання та відзнаки було змінено:

При цьому звання старшого інспектора фінансової варти було поділено на два класи та віднесено до VII класу за табелем про ранги. Однак тепер інспектори вважалися вже співробітниками Міністерства фінансів і форму вартових не мали.

20 березня 1907 року було оприлюднено нове положення про імператорсько-королівську Фінансову варту, що без серйозних змін діяло до 1919 року, коли після падіння монархії Фінансову варту буде перейменовано на Митну варту (Zollwache).

З 1907 року система службових звань стала виглядати так:

Форма нижніх чинів зразка 1907 року

Чини, що служили в імператорсько-королівської Фінансовій варті, мали два види форми: святкову (Galauniform) та службову (Dienstesuniform). Святкова форма одягу включала ківер, мундир, штани та шаблю на поясній портупеї під мундиром. Службова складалася, окрім предметів парадної форми, ще й з кепі, блузи (китель зі скритою застібкою та прорізними кишенями, прикритими клапанами — тут і далі прим. Адаменко Д.В.) та повного озброєння. Охорона кордону могла здійснюватися як у мундирі та ківері при повному озброєнні, так і у блузі та кепі. Обов’язковим предметом на службі був свисток на світло-зеленому плетеному шнурі, підвішений на грудях. Формений одяг нижніх чинів тепер складався з наступних предметів:

Ківер (Tschako) чорний, виготовлений з фетру з водовідштовхувальним просоченням, зі шкіряними донцем, козирком і підборідним ременем, що ховався. Конструкція була аналогічна піхотному ківеру. Спереду ківер прикрашав державний герб — імператорський орел — з білого металу. Над гербом кріпили білий металевий репіок із світло-зеленим центром, в якому містилося зображення орла з білого металу. По верхній частині ківера нашивали шовковий світло-зелений басон. Для старших наглядачів та наглядачів він був шириною 5 см і мав посередині 6 мм сріблясту смугу, для старших наглядачів та кадрових наглядачів — шириною 4 см і смуги не мав. Малюнок басона повторював малюнок галуна цивільних чиновників. Доглядачі-кандидати обшивки по верху ківера не мали.

Кепі (Kappe), було конструкції прийнятої в армії та у чиновників. Виготовляли його із сукна мундирного кольору — темно-зеленого, практично чорного. У нижніх чинів шнури були сріблясто-зеленими, у наглядача-кандидата — вовняними біло-зеленими. У верхній частині на місці кокарди розташовувалося сріблясте металеве зображення імператорського орла з розкритими крилами — герба Фінансової варти, розміром 2,5 см. Влітку могли носити кепі з білої тканини, проте носити його з мундиром було заборонено (лише з блузою).

Мундир (Uniformrock) був двобортним темно-зеленого кольору, застібався на 8 ґудзиків, позаду мав фігурні кишенькові клапани миском з трьома ґудзиками. Один ґудзик малого розміру розміщувався позаду на рукаві вище обшлагів. Комір і обшлага шили із світло-зеленого (lichtgrüne) сукна. По борту, спідниці та клапанам кишень йшли такого ж кольору канти. Ґудзики були гладкі сріблясті. На обох плечах вшивали погони мундирного сукна без канту, що застібалися на ґудзик біля коміра.

Знаками розрізнення рангів на мундирі на комірі були сріблясті металеві або шиті білим шовком розетки та вузькі срібні галуни з «чиновницьким» візерунком шириною 1,3 см. Причому у старшого наглядача галун мав посередині світло-зелений просвіт завширшки 2 мм:

У 1914 році, для приведення у відповідність знаків розрізнення з армійськими, старшим наглядачам було наказано нашити на комірі на 3 мм вище від срібного галуна шириною 1,3 см із зеленим просвітом, ще один срібний галун шириною 6 мм. Таким чином, відзнаки старшого наглядача стали відповідати знакам розрізнення штабс-фельдфебеля в армії, що мав аналогічний ранг.


Блуза була темно-зеленого кольору з погонами такого ж кольору. На комір блузи нашивали клапани світло-зеленого сукна, що відповідали армійським.

Штани до мундира були зразка для чиновників: сірого (neu-grauem) сукна зі світло-зеленими кантами. Влітку можна було носити штани з білої тканини.

Шинель (Mantel) була двобортна на 6 ґудзиків, чиновницького зразка із сірого сукна (graumeliertem). На комір з шинельного сукна нашивали світло-зелені фігурні клапани з маленьким ґудзиком. Погони були без кантів і їх шили з того самого шинельного сукна. По обшлагах, борту, клапанам і хлястику позаду, по бічних кишенькових клапанах і по шлиці на шинелі всіх чинів йшов світло-зелений кант. До шинелі могли пристібатися каптур і пелерину.

Тужурка (Lodenpaletot) була того самого крою, що й шинель, але довжиною до коліна. Її носили тільки з кепі.

Шабля (Säbel für k.k. Finanzwache M 1864) для нижніх чинів Фінансової варти. Наглядачам, старшим наглядачам і наглядачам поза строєм була передбачена спеціальна вкорочена шабля, що носили в чорних шкіряних піхвах з білим металевим приладом. Старші наглядачі носили офіцерську піхотну шаблю зр. 1861 року.

Портупею (Hängeküppel) для носіння шаблі надягали під мундир і її вигляд не регламентували. Пасики портупеї наглядачів і доглядачів були із чорної шкіри. Старші наглядачі мали зелені сап’янові пасики, обшиті зеленим шовковим басоном із сріблястим просвітом посередині. Нижнім чинам, які мали на озброєнні рушницю, видавали для використання в строю чорні шкіряні поясний ремінь з бляхою армійського зразка, лопать для багнета та сумку для набоїв.

Темляк (Portepee) у кадрових доглядачів та старших доглядачів був повністю із зеленого шовку. У наглядачів і старших наглядачів такий самий, але головка кисті та стебло обшивали срібною ниткою, на ньому розташовувався срібний вензель імператора Франца-Йозефа та державний орел. Для доглядачів-кандидатів темляк не було передбачено.

Крім холодної зброї, нижнім чинам від доглядача до наглядача були передбачені гвинтівка та багнет. Старші наглядачі носили на службі армійський револьвер у шкіряній кобурі коричневого кольору та офіцерську шаблю.

Форма класних чинів зразка 1907 року

Розглянемо формений одяг класних чинів, який складався з наступних предметів.

Капелюх (Hut), виготовляли з чорного фетру або пуху, це був парадний головний убір усіх класних чинів варти. По краях капелюх обшивали чорною муарової стрічкою 5,3 см завширшки та спереду пришивали срібну петлицю з ґудзиком срібного ж кольору. У кутах розміщували срібні кокарди із зеленим центром, на якому вишивали імператорського орла. У чинів VIII класу капелюх замість чорного плюмажу зі страусового пір’я обшивали срібним галуном шириною 6,5 см з малюнком статського зразка (не зрозуміло, що саме автор мав на увазі, оскільки галун не може замінити плюмаж, про який мова іде в наступному реченні). Капелюхи всіх чинів мали низький чорний султан, що спадав. Носили капелюх у тих саме випадках, коли й ківер нижніми чинами.


Кепі (Kappe), традиційного для Австро-Угорщини фасону, було службовим та повсякденним головним убором усіх чинів. Виготовляли кепі з темно-зеленого (майже чорного) сукна. У класних чинів зверху розташовувалася кругла кокарда армійського зразка із срібної канітелі із зображенням державного герба у зеленому центрі. Від кокарди вниз йшла срібна із зеленими шевронами петля, що закінчувалася ґудзиком малого розміру. Низ кепі обшивали срібним сутажем із зеленими прожилками. Ремінь під підборіддя та козирок були з чорної лакованої шкіри. Влітку дозволяли носити кепі з білої тканини.

Мундир (Uniformrock) був двобортним темно-зеленого (майже чорного) кольору. Застібався він на 8 ґудзиків, позаду мав фігурні кишенькові клапани миском із трьома ґудзиками. Один ґудзик малого розміру розміщувався позаду на рукаві вище обшлагів. Комір і обшлага шили зі світло-зеленого сукна. Висота коміра мала бути 4 см, а обшлагів — 7 см, але цього часто не дотримувалися. Ближче до початку Першої світової війни коміри, згідно з модою, стали шити висотою до 7 см. По борту, спідниці та кишеньковим клапанам йшли канти із сукна прикладного кольору. Ґудзики були срібні гладкі.

Чиновники VIII класу носили на комірі та обшлагах срібний галун із малюнком чиновницького зразка, а ґудзики мали зображення імператорського орла.

Блуза була темно-зеленого (майже чорного) кольору. На комір нашивали сукняні клапани світло-зеленого кольору. Принцип конструкції клапана відповідав армійському. У чинів VIII класу по передньому та нижньому краях нашивали срібний галун шириною 3,3 см і золоті розетки, в інших — срібні розетки. Влітку дозволяли носити блузу з білої тканини.


Штани до мундира були з сірого (neu-grauem) сукна, як у інших цивільних чиновників, але зі світло-зеленими кантами. Влітку дозволяли носити штані із білої тканини.

Знаками розрізнення рангів на мундирі для класних чинів варти були срібні або золоті шиті розетки на комірі та срібні галуни з особливим цивільним візерунком, на комірі та обшлагах:

Зауважимо, що через моду збільшувалася висота коміра,  тому й ширина регламентованих галунів насправді була сильно збільшена: постачальники військових товарів пропонували галуни шириною 3,5 і навіть 4 см.

Рукавички шили з білої шкіри, але поза службою дозволяли носити коричневі рукавички.

Шинель (Mantel) була двобортна на 6 ґудзиків, чиновницького зразка, але з сукна сірого кольору з невеликим фіолетовим відтінком (graumeliertem). Комір шили з сірого оксамиту і на ньому нашивали фігурні клапани прикладного кольору з малим ґудзиком. По обшлагах, борту, клапанам і хлястику позаду, по бічних кишенькових клапанах і по шлиці на шинелі всіх чинів йшли світло-зелені канти.

Тужурка (Lodenpaletot) була крою аналогічного шинелі, але довжиною до коліна. Її могли носити тільки з кепі.

Зброєю була офіцерська піхотна шабля зр. 1861 року, що носили в нікельованих металевих піхвах. Чиновники, які несли кінну службу, мали шаблю кавалерійського зразка. Пасики портупеї класних чинів варти були із зеленої шкіри, обшиті срібним галуном із зеленим просвітом.

Темляк (Portepee) був зразка офіцерів армії, але повністю зі срібного галуна. Уздовж стрічки проходило три зелені просвіти.


https://herr-freiherr.livejournal.com/80740.html

Перший варіант статті надрукований в: Малов-Гра, А.Г. Форменная одежда императорско-королевской Финансовой стражи. 1907-1914 гг // Рейтар. Военно-исторический журнал.- №93 (3/2021).- М., 2021.- С.193-204.

Опубликовал: Дмитрий Адаменко | 14 ноября 2021
Рубрика: XIX век, Вооружение, Вооруженные силы, Головные уборы, Обмундирование, Общие сведения, Одежда, Первая мировая война, Сабли и палаши
Метки: ,

Последние опубликование статьи