А.Г. Малов-Гра
Австрійські чиновники… Як уявити собі постановки оперет, фільмів та спектаклів без їхнього форменого костюма? Однак, як правило, цей формений одяг представляє найбільші труднощі для художників по костюмах, а часом і для консультантів. Книг російською мовою не існує, та й німецькою їх також вкрай мало. Як виглядав цей досить великий прошарок суспільства Двоєдиної монархії? На це питання ми і спробуємо коротко відповісти у цій статті. Примітно, що всі австрійські документи, які ми використовуємо для написання статті, вводяться у вітчизняний науковий обіг вперше.
* * *
В Австро-Угорщині існувало кілька міністерств та відомств, причому частина з них були спільними як для Австрійської імперії та її королівств і земель, так і для Угорського королівства, а частина міністерств Австрія та Угорщина мали свої власні. До спільних «імперських» імператорських та королівських (k.u.k. — kaiserlich und königlich) належали:
- Канцелярія Кабінету Його Імператорської та Королівської Величності;
- Архів Кабінету Його Імператорської та Королівської Величності;
- Державний (Верховний) суд;
- адміністративна судова палата;
- Верховна аудиторська палата;
- канцелярія Ради міністрів;
- Міністерство Імператорських та Королівських уділів та закордонних справ;
- воєнне Міністерство;
- Міністерство фінансів;
- Генеральна лічильна палата.
Інші міністерства та відомства для Австрійської імперії (k.k. — kaiserlich-königlich) та для Угорського королівства (k.u. — kaiserlich ungarisches) були окремими.
Ми розглянемо однострій класних чинів та кандидатів на класний чин спільних міністерств та відомств Австро-Угорщини та Міністерств та відомств власне Австрійської імперії. Королівські Угорські міністерства та відомства мали свій формений одяг і в рамках цієї статті нами не розглядаються. Домовимося, що імператорські та королівські міністерства ми називатимемо «імперськими», а імператорсько-королівські — «австрійськими».
Мундири замість фраків для цивільних чиновників Австро-Угорщини вперше було встановлено регламентом 1849 року, примітно, що він скасовував регламент про форму чиновників ще 1812 року. Наступна редакція «Описи про обмундирування імператорсько-королівських державних чиновників» вийшла 1889 року.
Форма одягу службовців імперських міністерств від форм одягу службовців австрійських міністерств практично не відрізнялася, за винятком прикладних кольорів (колір деталей обробки форменого костюма).
Однострій чиновників поділявся на чотири категорії і був прив’язаний до Табелю про ранги в редакції 1807 року (das Diäten-Schema vom Jahre 1807). До Першої категорії, поділеної на два ступені, належали мундири міністра-президента та міністрів, а з 1889 року ще й 1-го президента Верховної судової палати (Obersten Gerichtshof), президентів Верховної аудиторської палати, Державного суду та Адміністративної судової палати. У Другу категорію входили три ступені: 1-ша — унтер-статс-секретар і чиновники III класу, 2-га — чиновники IV класу та 3-тя — чиновники V класу по Табелю про ранги. Третя категорія також поділялася на три ступені: 1-ша — VI клас, 2-га — VII клас та 3-тя — VIII клас. До трьох ступенів Четвертої категорії належали чиновники відповідно IX, X та XI класів по Табелю про ранги.
Міністр-президент і міністри всіх міністерств, а також 1-й президент Верховної судової палати (Obersten Gerichtshof), президенти Верховної аудиторської палати, Державного суду та Адміністративної судової палати носили мундири з ярко-червоним прикладним кольором. Чиновники інших міністерств носили мундири з наступними прикладними кольорами:
Чиновники, які служили в імперських та австрійських міністерствах мали два види форми: парадну (Galauniform) та службову (Dienstesuniform). Парадний однострій складався з капелюха, мундира (для чинів IХ–ХI класів — сюртука), парадних штанів і шпаги на поясній портупеї. Службова складалася з кепі, сюртука з жилетом, повсякденних штанів та шпаги.
Форма чиновників І-VІІІ класів
Капелюх, виготовлений з чорного фетру чи пуху, був парадним головним убором усіх чиновників. По краях його обшивали чорною муаровою стрічкою шириною 5,3 см і прикрашали спереду золотою петлицею з ґудзиком кольору металевого прикладу. У кутах розташовували золоті кокарди з чорним центром, на якому вишивали імперського орла. У чинів I–VIII класів петлиця була у вигляді шести філігранних джгутів, два центральні з яких були перевиті між собою. Капелюх чинів Першої категорії мав білий страусовий плюмаж уздовж полів, у чинів Другої та третьої категорії цей плюмаж був чорним.
Мундир (Galauniformrock) було передбачено лише чиновникам I–VIII класів, тобто рангам, що відповідали військовим генералам та штаб-офіцерам. Він був двобортним темно-зеленого кольору (близького до російського «царського кольору» або «кольору морської хвилі»). Застібався мундир на 8 ґудзиків, позаду мав фігурні кишенькові клапани миском із трьома ґудзиками. Один ґудзик малого розміру розміщався позаду на рукаві вище обшлагів. Комір і обшлага шили з оксамиту прикладного кольору. Висота коміра була визначена 4 см, а обшлагів — 7 см, чого часто не дотримувалися. Ближче до 1910-х років коміри, згідно з модою, стали шити висотою до 7 см. По борту, спідниці та клапанам кишень йшов кант із сукна прикладного кольору. Ґудзики були золоті з бортиком із зображенням державного герба — двоголового орла. Ґудзики чиновників Першої категорії на парадних мундирах не мали бортика і були випуклішими, а орел як правило, накладним.
Штани до мундиру мали бути темно-зеленого кольору без кантів. У чинів Першої категорії на зовнішніх швах нашивали один ряд галуна шириною 5,3 см; у чинів Другої категорії (III–V класів) по зовнішніх швах нашивалися два ряди галуна шириною 2,6 см, з відступом 3 мм один від одного. На штани чинів Третьої категорії (VI–VIII класів) вузький галун нашивали в один ряд.
Знаками розрізнення рангів на мундирі для чиновників Першої категорії було шиття особливого малюнка на комірі та обшлагах з червоного оксамиту. Для чиновників Другої та Третьої категорій — срібні вишиті розетки на комірі та золоті галуни з особливим цивільним візерунком на комірі, обшлагах та зовнішніх швах штанів.
Рукавички були з білої шкіри.
Озброювали чиновників цивільною шаблею зразка 1889 року в чорних шкіряних піхвах з позолоченим приладом, що замінила цивільну шпагу зразка 1849 р. На чашці ефесу та піхвах були рельєфні зображення рослинного орнаменту, державного герба та вензелю Імператора Франца-Йозефа. Пасики портупеї було прикрашено золотим галуном з чорним просвітом. Саму портупею з 1889 року завжди надягали під мундир або сюртук. Темляка не було.
Кепі (Kappe), традиційного для Австро-Угорщини фасону, було службовим та повсякденним головним убором усіх чиновників. Виготовляли кепі із темно-зеленого сукна. У чиновників зверху розташовувалася кругла кокарда армійського зразка із золотої канителі із зображенням державного герба у центрі. Від кокарди вниз йшла золота петля, що закінчувалася ґудзиком малого розміру. Низ кепі обшивали золотим сутажем із чорними прожилками, аналогічним армійському. Ремінь під підборіддя та козирок були з чорної лакованої шкіри.
Сюртук (Uniformrock) цивільного зразка був службовим обмундируванням для чиновників I–VIII класів. Він був двобортним, відкритим, його шили з темно-зеленого сукна, він мав 7 ґудзиків у два ряди (відстань між верхніми ґудзиками — 12 см, між нижніми — 9 см), але сюртук застібали на 4 ґудзики, утворюючи таким чином відкладний комір та лацкани. Обшлага були прямі розміром 9 см, з суконним кантом прикладного кольору по верхньому краю. Вище та нижче канта у ліктьового шва розташовувалося по одному малому ґудзику. Клапани кишень позаду були з трьома ґудзиками і кантів не мали.
Знаками розрізнення рангів на сюртуках чиновників Першої категорії були спеціальні поздовжні плечові знаки (Achselbändern). Робили їх з червоного оксамиту, а зверху вони мали золоту канительну вишивку з візерунком аналогічним шиттям на комірі та обшлагах парадного мундира, зверху погони закінчувалися ґудзиком малого розміру. Для чиновників Другої та Третьої категорії на плечі кріпили спеціальні кручені золоті з чорними прожилками шнури (Achselschnüren) відповідно подвійні чи одинарні. Розетки для позначення рангу — срібні. Ґудзик у верхній частині — із зображенням державного герба малого розміру.
Жилет був однобортний з темно-зеленого сукна та застібався на 7 ґудзиків. Влітку дозволяли носити жилет із білого піке.
Штани до сюртука були сірого сукна з такого ж кольору кантами. Влітку дозволяли носити білі полотняні штані.
Рукавички були з білої шкіри.
Блуза (Uniformbluse) темно-зеленого кольору, спочатку була введена в 1890 році тільки для класних чинів Міністерства фінансів при службовій формі нарівні з сюртуком. На комір нашивали оксамитові клапани світло-зеленого кольору. Принцип конструкції клапана відповідав армійському. У чинів IV–VIII класів по передньому та нижньому краях нашивали золотий галун шириною 3,3 см та срібні розетки. Носіння блузи поза службою заборонялося.
У грудні 1890 року використання блузи було поширене і на чиновників Міністерства юстиції, але з оксамитовими клапанами фіолетового кольору. 1892 року чиновники Міністерства сільського господарства також отримали право носити блузу, але з темно-коричневими оксамитовими клапанами.
Пальто було двобортне на 6 ґудзиків, армійського зразка, але з темно-зеленого сукна. Комір шили з чорного оксамиту, а на ньому пришивали фігурні клапани прикладного кольору з малим ґудзиком. Основною відмінністю від армійської моделі була відсутність кантів.
Форма чиновників ІХ–ХІ класів
Форма чиновників ІХ–ХІ класів, тобто тих, хто відповідав армійським «обер-офіцерам», включала ті самі елементи, що й форма чинів I–VIII класів, але мала ряд особливостей.
Капелюх був аналогічний капелюху чинів I–VIII класів, але петлицю викладали з «цивільного» галуна, а не з філігранних джгутів. Також не було плюмажу зі страусового пір’я.
Мундир не було передбачено.
Сюртук був аналогічний до сюртуку чинів I–VIII класів. При капелюсі, шаблі, повсякденних штанах і жилеті він виконував функції парадного мундира.
Відзнаками рангів на сюртуках також були плечові шнури. Однак, у чинів IX–XI класів вони являли собою просту петлю з сутажного шнура імператорських кольорів. Розетки для позначення чинів — срібні.
Штани були аналогічні повсякденним штанам чинів I–VIII класів, галунів не мали.
Блуза, якщо вона була передбачена, була як у чиновників I–VIII класів. Але на клапанах на комірі галун не нашивали, а розетки були із золотої канителі.
Кепі, рукавички та пальта аналогічні до таких самих предметів для чиновників I–VIII класів.
У кандидатів у чиновники (Aspirant, Practicant, Auscultant) формений одяг був аналогічним формі чиновників IX–XI класів, але без розеток як знаків розрізнення. У Табелі про ранги (Diäten-Schema) їх позначили як XII клас.
https://herr-freiherr.livejournal.com/80314.html
Перший варіант статті надрукований: Малов-Гра, А.Г. Форменная одежда гражданских чиновников Австро-Венгрии. 1889-1914 гг // История военного костюма: от древнего мира до наших дней. Материалы V и VI Международных военно-исторических конференций / Под. ред. А.В. Арановича, Д.Ю. Алексеева. Санкт-Петербург, 21 ноября 2019 г. и 3 декабря 2020 г.: Сб. научных статей. — СПб.: СПбГУ ПТД , 2020. С. 251–264.