Офіцієрсштельфертретер — заступник офіцера

---

Це звання зʼявлялося в австро-угорському війську двічі й кожного разу під цією назвою розуміли геть різні речі. Тому не треба плутати різні періоди його використання.

Випускники шкіл кадетів

Вперше звання «кадета-заступника офіцера» (Kadett-Offiziersstellvertreter, спочатку писали Cadet-Officiers-Stellvertreter, у множені — Cadeten-, а в угорському гонведі після його створення Hadapród-Tiszthelyettes) зʼявилося о 1869 році та використовували для випускників шкіл кадетів (Kadettenschulen), які закінчили навчання з загальною відміткою «дуже добре» (sehr gut). Але з 1891 року вже всі випускники йшли до війська у цьому званні. Нарешті у 1908 році назву звання змінили на фенріх (Fähnrich). Але реформа зачепила не лише просту зміну назви — якщо кадет-заступник офіцера відносився до унтер-офіцерів, то фенріх вже став «офіцером-солдатом» (Offizier des Soldatenstandes).

Кадетам-заступникам офіцерів були рівні старші унтер-офіцери спеціальних служб військового забезпечення, які одночасно були першими званнями у відповідних службах:

• заступник офіцера провіантського забезпечення (Proviantoffiziers-Stellvertreter),
• заступник офіцера–асистент хірурга (Assistenzarzt-Stellvertreter),
• заступник офіцера бухгалтерського обліку (Rechnungsführer-Stellvertreter).

Знаком розрізнення кадета-заступника офіцера були прикраси на комірі: сержантський галун шириною 13 мм, але виготовлений ​​із золотої канителі, разом із посрібленою пласкою металевою зіркою. У піших частинах кадет-заступник офіцера, як старший унтер-офіцер, носив на обох плечах на парадному та польовому кітелі погони, як і всі нижні чини, але на шинелі ще й з кантами прикладного кольору. В артилерії, навіть тих різновидах, де нижні чини носили погони, кадети-заступники офіцерів носили офіцерські погончики на лівому плечі, але виготовлені з жовтого шовку, прошитого чорною ниткою, замість золотої канителі. Так само було й в кінноті, де інші нижні чини мали такі погончики з жовто-чорної вовни.

Статусна зброя була представлена офіцерською шаблею з темляком з жовтого шовку. Носили її на поясній портупеї (Portepee), вкритій жовтим шовковим галуном (замість золотого у офіцерів). З 1871 року в піших частинах кадети-заступники офіцерів почали носити поясний ремінь (Leibriemen) та планшетку для карт (Kartentasche) — обидва предмети з чорненої шкіри. Повсякденним головним убором було чорне офіцерське кепі, але з прикрасами (кокарда (Rose або Kokarde), застібка-петля та шнур навколо околу) з шовку жовтого кольору з чорними рисками (замість золотої нитки, як в офіцерів). Єгерський капелюх (Jägerhut), який носили польові єгері (Feldjäger) та тірольські імператорські єгері (Tiroler Kaiserjäger), прикрашав круглий шнур із зеленого шовку (вовняний для рядових та із золотої канителі для офіцерів). Ківер (Tschako) та уланська «чапка» (Tschapka), кому належали, були як у фельдфебелів та вахмістрів, але подвійний галун навколо донця виготовляли з жовтого шовку замість вовни. Драгунський шолом (Dragonerhelm) також був як у вахмістрів: боковини гребеня шолома фарбували в чорний колір, як у рядових та унтер-офіцерів; гребінь із томбаку був пласким, як в унтер-офіцерів; краї боковин шолома потрійні, як у вахмістрів.

Заступники офіцерів воєнного часу

Вдруге звання заступника офіцера (Offiziersstellvertreter, в угорському гонведі Tiszthelyettes) в австро-угорському війську запровадили під час Першої світової війни, в 1915 році Циркулярним декретом (Zirkularverordnung) від 6 червня. Як командири взводів, заступники офіцерів мали хоч якось компенсувати великі втрати серед обер-офіцерів (тобто офіцерів від лейтенанта до гауптмана) та фенріхів. Право бути підвищеним до цього унтер-офіцерського звання мали штабс-унтерофіцери (Stabsunteroffiziere), які пробули на своїй посаді щонайменше місяць. Разом із штабс-унтерофіцерами заступники офіцерів складали групу «старших унтер-офіцерів» (höheren Unteroffiziere). Ці два звання знаходилися перед «ґаґістами без рангу» (Gagisten ohne Rangklasse). У заступники офіцерів дозволяли підвищувати лише військовослужбовців, які побували на фронті. Також було заборонено цим званням відзначати як титульною винагородою, наприклад, як почесною відзнакою для інвалідів унтер-офіцерів, яких звільняли зі служби.

Звання позначали на комірі срібним сержантським галуном завширшки 20 мм, паралельно якому на відстані 3 мм нашивали вузький галун завширшки 5 мм, та 6-променевою латунною зіркою як у фенріхів, тобто що імітувала вишиту офіцерську. Однострій й озброєння були за зразком фенріхів: без погонів на парадному та польовому кітелях і шинелі, офіцерської шаблі з жовтим шовковий темляком, офіцерським кепі з шовковими прикрасами, кому належало каскою, як у фельдфебелів та вахмістрів.