Georg von Babich
30 квітня 1826 року в Сент-Роху в Штирії народився Георг фон Бабіч, майбутній австрійський фельдмаршал-лейтенант.
Георг фон Бабіч був сином лейтенанта, сам приєднався до австрійської цісарсько-королівської армії 19 жовтня 1837 року, закінчив Терезіанську військову академію в 1844 році у віці 11 років.
У 1848 році він брав участь у п’ятиденній битві («П’ятиденне повстання») в Мілані та був важко поранений під Куртатоне 29 травня під час Першої війни за незалежність Італії (1848–1849).
Битва під Надь-Салло, 19 квітня 1849 (Імре Медве, 1851 рік)
8 лютого 1849 року Георг отримав звання оберлейтенанта та взяв участь у придушенні Угорської революції (1848–1849), під час чого в битві між угорськими гонведами та імперськими військами біля Надь-Салло забезпечував прикриття бригадної батареї трьома взводами. Лише своїми рішучими діями він не допустив захоплення артилерії ворогом і за це отримав у 1856 році «Хрест воєнних заслуг 2-го ступеня».
7 листопада 1854 року Георг був підвищений до гауптмана 2-го класу, 10 квітня 1859 року — до гауптмана 1-го класу та 25 липня 1866 року — до майора.
Він брав участь у кампаніях в Італії в 1859 році та проти Пруссії в 1866 році і отримав найвищу оцінку за свої досягнення в «Найвищій подяці від 3 жовтня 1866 року».
1 травня 1867 рокуГеорг фон Бабіч був переведений до 22-го піхотного полку та 25 квітня 1874 року підвищений у оберст-лейтенанти. У 1875 році він був призначений командиром резерву та на цій посаді 1 травня 1877 року отримав звання оберста.
Георг був призначений командиром 32-го піхотного полку 1 листопада 1877 року та в 1878 році очолював полк під час окупаційної кампанії в Боснії в битві біля Столаца 21 серпня та під час захоплення та обстрілу Клобука поблизу Любушкі з 24 по 28 вересня 1878 року. На знак визнання його досягнень 18 грудня 1878 року він був нагороджений «Лицарським хрестом австрійського імперського ордена Леопольда».
1 листопада 1878 року фон Бабіч був призначений командиром 74-го піхотного полку, а 6 квітня 1880 року — командиром 2-ї гірської бригади та начальником окружної влади в Требінє. За свої заслуги там він був нагороджений 16 липня 1881 року «Командорським хрестом Ордена Франца-Йосифа», а 10 квітня 1882 року знову отримав «Найвищу подяку».
1 травня 1883 року він був проведений в генерал-майори, а 25 липня 1888 року був призначений заступником командира 4-го корпусу в Будапешті. Підвищення його в фельдмаршали-лейтенанти відбулося 1 листопада 1888 року.
16 лютого 1890 року Георг фон Бабіч помер у Пешті.