Karl Komzák junior
8 листопада 1850 року народився Карл (Карел) Комзак-Молодший, чесько-австрійський композитор, диригент військового оркестру. В 1861–1867 роках Комзак навчався грі на скрипці в Празькій консерваторії, потім працював у оркестрі свого батька, а в 1870 році став другим диригентом у Державному театрі Лінца. Наприкінці 1871 року він обійняв посаду диригента 7-го піхотного полку «Граф фон Хевенгюллер» спільного війська (k.u.k. Infanterieregiment „Graf von Khevenhüller“ Nr. 7) в Інсбруку.
Карл Комзак-Молодший (близько 1905 року))
З 1883 року він був капельмейстером 84-го піхотного полку спільного війська (k.u.k.Infanterie-Regiments Nr. 84) у Відні — його оркестр був визнаний «найкращим з усіх військових оркестрів світу» на Всесвітній виставці в Парижі в 1889 році.
У 1890 році Комзак написав на замовлення спільного Військового міністерства нову оркестровану версію «Імператорського гімну» Гадена, яку знову використовувався з 1929 року як федеральний гімн Австрійської республіки з текстом Оттокара Кернштока. У 1898 році він виграв першу премію з 92 поданих заяв на конкурс на найкращий «Марш до ювілею кайзера Франца Йосифа» (Kaiser-Franz-Josef-Jubiläumsmarsch (ор. 260)).
Публіка завжди любила Комзака за приємну харизму та доброзичливий характер. У вересні 1892 року Карл Комзак переїхав до Бадена під Віднем, де 26 квітня 1893 року прийняв керівництво курортним оркестром (яке було вакантним протягом року), спочатку на основі дворічного контракту, який дозволяв йому бути вільним для «…полку, який був передислокований до Мостара» протягом зими. 1896 року він залишив військову службу.
Баден біля Відня, музичний павільйон (існує досі), побудований у 1894 році в курортному парку на алеї Карла-Комзака, місце для виступів Комзака протягом літніх сезонів.
У перші кілька років по відставці він зібрав власний оркестр за допомогою свого архіваріуса та валторніста Георга Мюллера, а згодом до Бадена на літній сезон приїхала Віденський збірний оркестр (Wiener Konzertverein), Комзак також диригував популярними концертами у Великому Віденській філармонії, їздив на гастролі. Його найвідоміший твір, вальс «Bad’ner Mad’ln», датується цим часом.
Комзак допоміг знову процвітати баденському курортному оркестру. Серед іншого він диригував оркестром у Варшаві в 1903 році та на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі, Міссурі, США в 1904 році. Таким чином, Комзак досяг піку своєї кар’єри «навіть не маючи рівного суперника з часів Йоганна Штрауса».
На Великдень, в неділю, 1905 року Комзак загинув, коли намагався вскочити в потяг Південної залізниці, що відходив до Бадену — потрапив під його колеса .
Баден біля Відня, Рудольф-Цельнерштрассе, похоронна процесія Карла Комзака (25 квітня 1905 р.)
Музична спадщина Комзака була значною: композиції для струнного оркестру дісталися універсальним спадкоємцям (вдові, двом синам і дочці), композиції для духової музики та збірка нот були передані за заповітом музичній капелі 84-го Піхотного полку спільного війська. До спадщини композитора увійшли 66 маршів (включаючи «Полковий марш 84-го полку», «Марш ерцгерцога Альбрехта», а також «Готенмарш» для студентського союзу «Gothia Innsbruck»); 21 вальс (зокрема «Bad’ner Mad’ln», «Maienzauber» і «Fideles Wien»); фольк-опера «Едельвейс»; чисельні танці та пісні.