На двох фото, що збереглися до нашого часу, зображений поштовий службовець, призначений до польової поштової служби. На одному з них він у парадному однострої разом із дружиною, на іншому — один та у польовому кителі. На першому посадовець носить двобортний кітель, що був заведений в угорському гонведі у 1906 році. На грудях видно нагороди: «Золотий хрест заслуг з Короною» та «Золотий хрест заслуг» на стрічках «Медалі за хоробрість», «Ювілейний хрест для військовослужбовців» 1908 року та «Ювілейна медаль для військовослужбовців» 1898 року, «Хрест за службу для нижніх чинів».
Службовець військово-польової пошти у парадному кителі з дружиною
«Хрестом заслуг» дуже часто нагороджували невійськовий персонал, наприклад бухгалтерів, лікарів тощо. «Залізний» ступень отримували рядові службовці, «срібний» — зазвичай службовці в ранзі, еквівалентному унтер-офіцерам, а «золотий» — еквівалентним офіцерам.
Службовець військово-польової пошти у польовому кителі
Ще одне фото нашого табірного листоноші, де він у польовому кителі, цікаве там, що на ньому краще видно знаки розрізнення рангу та спеціальності.
Після «Угоди» 1867 року, за якою Австрійська імперія перетворилася на союз двох держав, Австрійської імперії та Угорського королівства, уніформа персоналу установ і відомств, що перейшли під нагляд угорського уряду, була «мадяризована». У 1868 році листоноші все отримали, як і всі інші «угорці» однострій у гусарському стилі. Але у 1874 році уніформу було спрощено — завели одяг, який треба було носити під час транспортування пошти та виконання польової поштової служби взагалі, а «гусарські аттіли» скачували.
Основою повсякденного однострою була уніформа угорського гонведу, заведена у 1869 році:
-
Повсякденна (польова) куртка
чорне (офіцерське) польове кепі,
- темно-синя куртка із закритою застібкою та прорізними кишенями,
- синьо-сірі (фактично чорні) штани з червоними кантами,
- блакитно-сірий плащ із капюшоном.
Зброя складалася із шаблі військових комісарів, але без темляка, та поштмейстери додатково отримали револьвери.
Знаки розрізнення зразка 1874 року на комірі: 1) фельдмейстер (Tábori postaigazgató); 2) генеральний почтмейстер (Postafőtiszt); 3) поштовий офіцер (Postatiszt); 4) учень (Gyakornokok), поштмейстер (postamesterek) та листоноша (kiadók).
Для визначення чинів, які служили у цивільній структурі, використовували комбінації із золотих галунів на комірі. Для визначення поштового відомства на них або просто на комір нашивали зображення поштового рогу у поєднанні з угорською короною.
Під час окупації Боснії та Герцеговині 1878 року ці знаки розрізнення рангів викликали заперечення з боку фельдцейхмейстера Філіпповича (Joseph Philippovich von Philippsberg), оскільки вони занадто нагадували йому знаки розрізнення звань угорців під час Війни за незалежність 1848 року — він брав участь у ній як майор Вараждінського граничарського полку армії Єлачича (Josip grof Jelačić Bužimski). Ця дискусія перетворилося на запеклу політичну боротьбу, яка тривала аж до 1890 року, коли нарешті угорці погодилися перейти на розетки, як це було заведено серед військових чиновників спільного війська та австрійського ландверу. Звичайно, це спричинило за собою перерегулювання одягу, яке відбулося в 1891 році.
Відзнаки рангів, згідно з регламентом 1891 року: VIII. та IX. ранги
Чиновники VI–VIII рангів отримали від 1 до 3 срібних розеток на золотому галуні, а IX–XI рангів — 1–3 золоті розетки без галуна.
Знак угорської пошти та телеграфу зразка 1891 року.
Навколо коміра нашивали червоно-вишневий шнур, а сам комір підбивали червоно-вишневих оксамитом. Знаки розрізнення відомства також змінили — тепер це було поєднання символів пошти та телеграфу.
Чергова зміна одягу відбулася через казус: під час великих військових маневрів 1895 року австрійський фельдпочтмейстер привітав свого імператора Франца Йозефу, одягнутим у парадний однострій. Натомість його угорський колега міг зробити це лише у порівняно некрасивому польовому однострої. Тому в 1896 році було введено парадний мундир, який складався з кітеля темно-волошкового, схожого на жандармський доломан, сіро-блакитних штанів і чорних черевиків або чоботів.
У 1908 році для «польових листонош» (hadrakelt sereghez), приписаних до «збройних сил», як і для всього війська також була введена польова форма сіро-щучого кольору. На комір стали нашивати помаранчеві (за зразком австрійської військово-польової пошти, а та, в свою чергу, за зразком цивільної пошти Австрійської імперії). На петлицях, крім знаків розрізнення рангів — розеток, також носили поштово-телеграфний знак.
Нові розетки, заведені у грудні 1909 року
У грудні 1909 року було заведено новий вид рангових розеток не тільки для листонош, а й для всієї державної служби.
Статтю оприлюднено на сайті https://nagyhaboru.blog.hu/2019/09/06/a_tabori_postas_is_ketszer_csenget