Фенріх (Fähnrich)

Слово «Fähnrich» походить від давньоверхньонімецького «faneri», середньоверхньонімецького «venre» та ранньонововерхньонімецького «venrich» і тому пов’язане з сучасним словом «Fahne» у значенні військового прапора, який колись мав носити «фенріх». У кавалерії аналогічно розвинулося назва звання «корнет» (Kornett), яке походить від французького слова «cornette» (нім. Kornette, Reiterfahne або Standarte, тобто кавалерійський прапор, штандарт). Таке саме слово було й в іспанській мові — «corneta». В англійській мові відповідні ранги, в яких зустрічається прапор, можна простежити до англійського слова «ensign» від латинської «signum» (знак), яке використалося для позначення військового прапора. Аналогічно у польській мові виникло звання «chorąży», що походило від слова «хорогва». У московському війську спочатку використовували назву «прапорщик» від староукраїнського слова «прапор», але у війську Російської імперії взяли запозичене у німців слово «фендрік». Кінець кінцем за 10 років повернули назву «прапорщик». У будь-якому випадку на початку існування регулярних армій військовослужбовець з таким чином носив прапор, захищав його та слідкував за ним, а при необхідності міг заступити молодшого офіцера.

У війську Австрійської імперії найнижче офіцерське звання фенріха в 1838 р. було перейменовано на «унтерлейтенант 2-го класу платні» (Unterleutnant 2. Gebührsklasse), що в 1849 р. скоротили у назві до «унтерлейтенант 2-го класу» (Unterleutnant 2. Klasse), а в 1867 р. до «унтерлейтенант» (Unterleutnant) і нарешті близько 1868 р. на «лейтенант» (Leutnant).

Термін «фенріх» знову зʼявився в австро-угорській військовій ієрархії в 1908 році як звання кандидата в офіцери — він не лише замінив звання кадет-заступник офіцера для випускників шкіл кадетів (Kadettenschulen), але й перевів їх на якісно нову ланку — якщо до 1908 року ті вважалися просто старшими унтер-офіцерами, то тепер вони стали «офіцерами солдатського стану» (Offizier des Soldatenstandes), що мало підкреслити їхню наближеність до офіцерської касти.

В угорському гонведі також були свої фенріки під найменуванням «Zászlós».

Петлиця фенріха

Знаками розрізнення рангу (Rangabzeichen), що раніше у війську Австрійської імперії мали назву «Distinktion», були заведені 1868 року та складалися із золотого сержантського галуну шириною 13 мм сантиметра та зірки лейтенанта, що були розташовані на комірі парадного або петлиці на комірі повсякденного кителя. Натомість зірка була не вишита канителлю та блискітками, а штампованою металевою, хоча й імітувала візерунок офіцерської. У піших частинах, як і в офіцерів, фенріхи на мундирах погонів не мали. Натомість у кінноті та артилерії на лівому плечі мали джгутяний погончик, але з жовтого шовку, а не золотої канителі, з прошивкою чорною ниткою.

Офіцерську шаблю прикрашав офіцерський темляк, але жовтий шовковий, а не з золотої канителі.

Як головний убір для казармової та польової служби, а також для вихідної форми офіцерами та фенріхами використовувався чорний кашкет (schwarze Kappe) з прикрасами (кокарда (Rose або Kokarde), застібка-петля та шнур навколо низу) у перших із золотої канителі, а у других — з жовтого шовку, але все прошите чорною ниткою. Для парадної форми, а також у неділю та у святкові дні для фенріхів були передбачені:

ківер (Tschako) в піхоті спільного війська та гонведі, артилерії та гусарів мав навколо донця подвійний шовковий жовтий галун з чорним проміжком (у гонведі — з вишнево-червоними проміжком та облямівкою);
уланка (Tschapka) для уланів;
каска (Dragonerhelm) для вахмістрів та фенріхів драгунів був зразка для нижніх чинів, однак навколо гребня мав потрійний штампований з латуні бортик. Також латунну основу гребня залишали не фарбованою на чорний, а з полірованої латуні;
єгерський капелюх (Jägerhut) для польових єгерів і піхоти та кінноти ландверу мав на полі мотузку з жовтої шерсті з прошивкою чорною ниткою.